Дослідження люблячої та розумної природи тварин-особ через зустрічі Вищого Майстра Чінг Хай (вегана): ч 2 багатосерійної серії

Я запитала мавп(-особ): «Чому ви такі добрі, такі ласкаві? Щоразу, коли ви мене бачите, ви просто схиляєте голову і кажете: ‘Бажаємо вам добра’. Чому так?» І вони відповіли мені: «Тому що Ти – Достойна». (Ого.) Я мовила: «Хто вам це сказав?» Вони відповіли: «Ми знаємо».

Тварини-особи дуже розумні. Слони-родини пам’ятають речі роками. Собаки-особи можуть зрозуміти ваші почуття, просто поглянувши на вас. Дельфіни-особи часто допомагають людям, які опинилися в небезпеці на морі. А корови-, свині- та кури-особи мають емоції та міцні зв’язки зі своєю людською родиною. Верховний Майстер Чінг Хай дає всім тваринам-особам відчуття безпеки та любові. Вони цінують Її доброту та смачні страви, які вона їм пропонує.

Master: Мавпи-особи просто виняткові, бо вони щойно приїхали. Мені не треба про них піклуватися. Я просто виклала назовні трохи фруктів, картоплі, батату та кукурудзи, які вони люблять. (Так.) І вони приходять їсти, коли їм заманеться. (Так, Майстре.) Я не можу на це не звертати уваги, бо в мене їжі вистачає, а в них – ні. І вони прийшли до мого дому, точніше, не в дім, а на подвір’я, тож я мушу їх пригостити.

Тож я сказала [мавпам-особам]: «Просто приходьте й їжте все, що я вам дам, з Божої ласки». Тож іноді вони не приходять. Я поклала їжу; вони дивляться але їдять трохи, а потім йдуть. І я запитала їх: «Чому так? Чому ви не їсте,коли все свіже? Чому ви залишаєте тут трохи?» Вони мовили: «Залиште це на завтра, на випадок, якщо ми ніде більше не знайдемо, тоді ми прийдемо і матимемо запас, щоб поїсти». «ОК, добре, добре. Наступного разу, я дам набагато більше, щоб ви не турбувалися про те, що не вистачить їжі. Просто їжте більше». Але вони не їли. Тож я запитала: «Чому так?» Вони відповіли: «О, їжа, яку Ти дала, дуже цінна, тому ми повинні їсти її економно». (Так.) Мавпи(-особи); вони все розуміють, вони все знають.

І я запитала мавп-особ: «Чому ви такі добрі? Кожного разу, коли ви мене бачите, кажете ‘добрі побажання’». (Так, Майстре.)

Вони сказали: «Уу! Уу!» Це є «добрі побажання», «добрі побажання». (Так, Майстре.) [Вони] сказали: «Я бажаю Вам добра», нашою мовою. Але їхня мова коротша, вони не багато говорять. За винятком того, що відбувається всередині. (Так, Майстре.) Словниковий запас, фізично, короткий, але всередині вони передають інфо досконалою англійською. Їхня англійська краща за мою. Враховуючи, що вони розмовляють так швидко і не треба думати, записувати чи ще щось.

Я запитала мавп(-особ): «Чому ви такі добрі, такі ласкаві? Щоразу, коли ви мене бачите, ви просто схиляєте голову і кажете: ‘Бажаємо вам добра’. Чому так?» І вони відповіли мені: «Тому що Ти – Достойна». (Ого.) Я мовила: «Хто вам це сказав?» Вони відповіли: «Ми знаємо».

Вау, ці мавпи-особи такі розумні! Вони бачать те, чого не бачать людські очі. Верховний Майстер Чінг Хай поділилася з нами Своєю розмовою з вождем мавп-особ, До.

Master: Розмова з мавпами(-особами). «Чому ваші родини не прийшли насолодитися їжею, яку я приготувала надворі?» І До... До – це ім’я вождя мавп(-особ) тієї групи. Його звати До, Д-О. (До. Так, Майстре.) Я запитала лише про його ім’я, а про інших я не питала.

Тож я запитала їх: «Гаразд, чому ви, родини, не прийшли насолодитися їжею та фруктами, які я для вас приготувала?» Це було 16 березня. Тож До сказав: «Бо ми співчуваємо, що Твій спокій порушено». Вони так говорять. «Твій спокій порушено, бо Ти нагодувала нас, і ревні привиди турбують Тебе». Завзяті духи постійно попереджали мене раніше, що я їх вигнала – вони турбували мене і попереджали: «Не годуй мавп(-особ); інакше Твій спокій буде порушений». (Зрозуміло.) Я сказала: «Ви не будете мені казати, що робити». (Зрозуміло, Майстер.) Я роблю те, що роблю. (Так, Майстер.) Але вони дійсно порушували мій спокій на початку. Коли я вперше прийшла, о, вони влаштовували всілякі неприємності, галасували, погрожували чи лякали – все таке. Не тільки змія. Так? (Так, Майстер.)

Тож я сказала мавпі(-персоні), До: «Все гаразд, нічого страшного. За що вони вас звинуватили? Що вони вам зробили?» І До сказав: «За те, що ми крали Твою їжу, фрукти, овочі, коріння з Твоєї ферми, Твого саду». «Ви цього не робили. Я вам дозволила. Я сказала вам усім знати це, і ви можете брати все, що хочете». Тож я сказала ревним привидам: «Я сказала вам усім знати це і залишити мавп(-особ) у спокої. Я хотіла, щоб вони ділилися тим, що у мене є». Тож До: «Вони хвилюються, що ми любимо Тебе. Ти любиш нас. Тоді ми не будемо любити Майю». Ти знаєш, диявола, (Так.) Сатану. Ось чому нам заборонено повертатися».

Я сказала: «Ні. Я вже оголосила, що все, що у мене є на моїй території, ви можете мати. Усі тварини(-особи) можуть мати це. Мені це не потрібно. Мені не потрібні ні коріння, ні плоди, ніщо. І я також даю вам плоди». І я сказала: «Бог дає це вам. Навіть я не претендую на заслуги. Тож ви нічого не вкрали. Ви просто повертаєтеся і берете все, що там є». Але вони сказали, що бояться, що через це ревні демони також турбують мене. Я сказала: «Не хвилюйтеся. Я їх прожену. Завзяті духи такі погані.

Прекрасно бачити, як любов тече в обидва боки. Верховний Майстер Чінг Хай піклується про мавп-особ; годує їх і ставиться до них з добротою, а натомість вони виявляють глибоку, щиру турботу про Її благополуччя та спокій.

Білки-особи не просто милі – ні! Вони – турботливі малі пухнастики. Вони також приносять Верховному Майстру Чінг Хай «повідомлення», як свій особливий спосіб подякувати Їй за те, що вона така лагідна подруга для всіх істот.

Master: 10 липня «Білки(-особи) приїшли звідусіль». З гори, де я їх раніше годувала (так), вони всі прийшли до мене. (Ого! Це так мило! Це чудово.) О, вся група. І тоді я подумала, що вони голодні. Я хотіла їх чимось нагодувати. Я дала все, що мала, але вони не їли. Вони просто прийшли і щось мені розповіли. Коли вони прийшли, вони просто бігали навколо мого будинку деякий час, щебетали, розмовляли і танцювали, (о, ого), і розповіли мені про це.

Отже, білки(-особи) всі прийшли і танцювали навколо. І коли я розмовляла з ними, я сказала: «Гей, як ви, друзі? Дякую, що прийшли в гості». І білки(-особи) лягли плазом на живіт. (Ого!) Вони не втекли від мене, а просто лежали тихо, дивлячись на мене і слухаючи, поки я говорила. (О, Господи! Такі милі!)

Я теж була здивована. Я такого ще ніколи не бачила. Зазвичай дикі білки(-особи), коли ти підходиш, тікають. (Так.) Але вони просто лежали плазом на животі, притиснувшись до стовбура дерева. Плоско, зовсім плоско! Настільки плоско, наскільки можливо, ніби в поклоні. (Ого!) І дивилися на мене, слухаючи, поки я не закінчила.

Вони вже не цвірінькали навколо. Вони не говорили, не рухалися. А потім я сказала: «Чому ви лежите плазом на животі? Виглядає дуже дивно». Він сказав: «Виявляємо повагу до Майстра». Ось що він сказав. (Вау.) Тож тепер, а потім він... Хто це сказав? Одну мить. О, вони також сказали: «Будьте милосердними до нелояльного учня». Вони згадали ім’я тієї людини. Так, я це знаю. Вона також відкрила мені щось шокуюче. Я навіть сказала цій людині це в обличчя, а вона відповіла мені: «О, дякую, білочці(-персоні)! Боже мій, білочко(-персона), чому ти таке сказала?» Але це була правда.

Одного разу білочки-особи почули, як Вона так тихо говорила зсередини будинку, просячи їх бути тихими, поки Вона медитує. І вгадайте, що сталося далі? Вони одразу ж перестали шуміти!

Master: Я нагодувала деяких білок(-особ), і вони були такі щасливі, що вранці так голосно співали. Я сказала: «Гей, ви можете їсти, але не можете співати, ОК? Я вас знаю. ‘Дякую’ і все таке, але вам не треба цього робити, бо мені потрібно медитувати вранці». І відтоді... Так. І 1-2 рази вони забули і кукурікали, навколо, бо кликали одне одного чи радісно співали, всілякі речі, наче хор. Тож я навіть сказала зсередини свого будинку, зі своєї кімнати,не відкривала вікно, щоб сказати їм. Я мовила: «Гей! Тихо, хлопці! Я ж вам уже казала. Тихо». І вони одразу ж замовкли, швидко, миттєво, більше ні звуку. Вони все розуміють! Вони живуть у дикій природі; вони такі чисті. Вони такі чисті. Вони так швидко сприймають повідомлення. Справді так! І вони більше ніколи не воркують.

Вони просто прилітають і їдять. І вони люблять усілякі речі, які я їм даю. Я не завжди даю одне й те саме, ні. Іноді я даю різні горіхи та різні насіння. І я даю їм кукурудзу, варену,вже зварену чи свіжу, вони її обожнюють, вони її хрумкотять. У мене є кілька фотографій або відео. Можливо, колись ви це побачите. Вони їдять кукурудзу, потім перевертають її, щоб з’їсти іншу сторону. Це так смішно, і іноді, коли вони бачать,що я визираю, щоб подивитися, вони ховаються. Вони просто їдять перед деревом, переді мною, і коли бачать, що я визираю, вони повертаються в інший бік, за дерево, і їдять мою кукурудзу. Я кажу: «Я все одно вас бачу! Я все одно бачу, як ви рухаєтеся!» Такі милі. Вони все розуміють, о Боже! Це неймовірно.

Кожна істота розуміє любов. Вона як сонячне світло: тепла,лагідна і призначена для того, щоб нею ділитися. І якщо ви дозволите цій любові зростати у вашому серці, вона може дійти аж до вашого столу, якщо ви оберете рослинний раціон, який демонструє справжню доброту до всіх тварин-особ, великих чи малих. Це і є справжнє співчуття.